У цьому місяці нафта стала падати, оскільки стрибкоподібне відновлення попиту по всьому світу і зміцнення долара стримували зростання цін на нафту.
Світові ф'ючерси на еталонну нафту марки Brent в п'ятницю впали на 0,6%. Котирування West Texas Intermediate також знизилися, показавши перше тижневе зниження за три тижні. Новий сплеск волатильності облігацій спровокував трейдерів відмовитися від ризиків на ринках: акції США падають, а долар зміцнюється. Паралельно із цим у лютому в Індії продажі палива впали, але попит в США і Великобританії зростає.
Світовий еталон Brent стартував минулого тижня з підйому вище 70 доларів після атак на нафтову інфраструктуру Саудівської Аравії, але потім відступив. Ринок стикається з протидією з боку ОПЕК+, яка утримує видобуток на стабільному рівні, а більш високі ціни потенційно сприяють зростанню видобутку сланцю у США.
«У квітні й травні ми побачимо досить значне збільшення попиту» – сказав Барт Мелек, голова відділу товарної стратегії TD Securities.
Проте доступність нафти залишається обмеженою через обмеження ОПЕК+. Деякі нафтопереробні заводи в Європі та Азії в наступному місяці отримають менше нафти, ніж вони запитували з Саудівської Аравії, оскільки виробник продовжує своє одностороннє скорочення видобутку. Три переробники отримають майже на 20% менше, ніж було запитано.
Минулого тижня в четвер ОПЕК з обережністю поставилася до своїх прогнозів з приводу кількості нафти, яку їй необхідно буде прокачати в наступні два квартали.
Цього тижня вся увага буде прикута до прогнозів попиту Міжнародного енергетичного агентства. Інвестори також будуть стежити за інформацією про стан американо-китайських відносин після зустрічі, призначеної на 18-19 березня на Алясці.
Перетворення Азії на світову наддержаву в галузі торгівлі природним газом буде все більше диктувати ринкові ставки в Європі на локалізований товар, який був просто прив'язаний до ціни на нафту.
Цю зміну було підкреслено цієї зими, коли низькі температури у північній півкулі означали, що танкери зі зрідженим природним газом відправлялися до Азії, найбільшого споживача палива, і де продавці могли отримати рекордні ціни. Це призвело до зростання ринку в Європі і, навпаки, зараз діє як цінове гальмо, оскільки зима закінчується, і постачання ЗПГ повертаються в регіон.
«Протягом наступних двох років європейські ціни на газ будуть ставати все менш і менш орієнтованими на Європу і все більш і більш схильними до глобального впливу», – сказав Енді Соммер, керівник групи фундаментального аналізу і моделювання швейцарської компанії Axpo Solutions AG.
Навіть за наявності безлічі варіантів постачань по трубопроводах залежність Європи від імпорту зростає на фоні падіння внутрішнього виробництва через старіння родовищ у Північному морі. Водночас торгівля ЗПГ, що транспортується через океани, розширюється швидше, головним чином за рахунок попиту в Азії.
У найближчі роки Європі доведеться конкурувати за ЗПГ зі споживачами в Китаї, Індії, Пакистані та Бангладеш. Крім того, нові ринки ще не відкриті, оскільки деякі азіатські країни тільки починають використовувати газ для виробництва електроенергії замість більш забруднюючих навколишнє середовище вугілля і мазуту. І на противагу: посилення кліматичних цілей Європи призведе до витіснення газу з відновлюваних джерел енергії.
«Це можна порівняти з ринком вугілля», – сказав Соммер. «Азія завжди була якорем для європейських цін на вугілля. Те саме відбувається і на газовому ринку».
Виробництво ЗПГ зростає переважно в країнах, відносно близьких до Європи, таких як США і Росія. Але додавання нових станцій у регіонах, ближчих до азіатських покупців, зараз сповільнилося, що, як вважається, посилює взаємопов'язаність газових ринків у всьому світі.
