З лютого минулого року Росія купила 28 тонн золота – це мільйон унцій.
Станом на березень 2023 року Центральний банк Росії має 74,9 мільйона унцій (2098 тонн) золота на суму 135,6 мільярда доларів. У порівнянні з минулим роком 73,9 мільйона унцій, це на один мільйон унцій більше.
Проте закупівлі Китаю значно більші за закупки Росії. За цей же період Народний банк Китаю купив понад 100 тонн золота.
Але, враховуючи обговорення деяких аналітиків про те, чи буде змушена Росія продавати частину свого золота, щоб покрити дефіцит бюджету, що росте, 28 тонн золота вражають.
За даними Всесвітньої ради із золота, купівля золота є постійною тенденцією країн світу. За всю історію спостережень у 2022 році центральні банки всього світу купили золота більше, ніж зазвичай. Сума складає 1136 тонн.
Був період, коли Росія ненадовго призупиняла офіційні закупівлі золота, посилаючись на високий попит. Це було навесні 2020 року. З того часу покупки відновилися, але в більш помірному форматі.
Звернувши увагу на загальні зміни в резервах Росії за період з лютого 2022 по березень 2023, загальний обсяг впав на 8,9%, до 574,247 мільярда доларів. За повідомленням Центрального Банку Росії, золоті резерви зросли на 2,5%, до 135,564 млрд. доларів. Частка золота в резервах зросла з 21%, що був рік тому, до 23,6% зараз.
Збільшення частки золотих резервів відповідає впливу західних санкцій, які обмежують можливості Росії керувати своїми валютними резервами.
Також за останній рік Росія збільшила свою залежність від китайського юаня.
Цього тижня центральний банк Росії оголосив про нові дорожчі заходи для зберігання пасивів у недружніх країнах для місцевих комерційних банків.
За повідомленням ЦБ, «Банк Росії запроваджує диференційовані нормативи обов'язкових резервів щодо зобов'язань у валютах недружніх держав». З метою збільшення частки валют дружніх країн та для подальшого загального зниження частки іноземної валюти в балансах банків.
Правило набирає чинності з 1 квітня 2023 року.
Крім того, цього тижня під час візиту китайського лідера Сі Цзіньпіна до Москви президент Росії Володимир Путін заявив, що підтримує використання китайського юаня для розрахунків між Росією, Азією, Африкою та Латинською Америкою.
Між цими країнами вже дві третини товарообігу здійснюється у рублях та юанях.
