Звіти з економіки США підігріли курс американської валюти до нових максимумів – вище за позначку 106 і до найвищого рівня з початку листопада (графік 1). Рух індексу долара вгору багато в чому обумовлено зростанням прибутковості трежеріс та високими показниками інфляції. Зі свого боку сильна економічна статистика США стала підставою для більш яструбиних прогнозів щодо ставки ФРС США.
Представники американського Центробанку одразу констатували, що в "найближчій перспективі" немає потреби знижувати відсоткові ставки та що регулятор може в цьому плані "не поспішати". Так вважають Джон Вільямс із ФРБ Нью-Йорка, його колега з Річмонда Томас Баркін, а також Сьюзен Коллінз із Бостона. У результаті ринки відклали ставки на перше скорочення ФРС США з червня по вересень. Або навіть на грудень...
Ралі долара також посилилося після того, як у четвер Європейський центральний банк вирішив зберегти свої ставки на колишньому рівні.
До того ж політики єврозони просигналізували про можливе зниження ставки вже в червні. Причому без корекції з діями ФРС США. Наприклад, Янніс Стурнарас, що входить до ради Європейського центрального банку, цілком підтримує відхилення від політики Федрезерву США. А голова ЄЦБ Крістін Лагард зазначила, що дії її відомства залежать "від даних, а не від ФРС". Причому вона наголосила, що інфляція в єврозоні та інфляція в США – це дві різні інфляції.
Після того як головний суперник американця по його валютному кошику відступив на тлі розбіжності в сценаріях дій ЄЦБ та Федеральної резервної системи, пара долар/євро пробила одну за одною дві критичні лінії підтримки – 1,08 і 1,07. І пішла в діапазон 1,062-1,064 (графік 2).
Не кращий вигляд має картина і в іншій мажорній парі – долар/єна. А точніше – набагато гірше для єни (графік 3). Її курс, який тривалий час балансував біля лінії 152 і викликав щоденні "заклинання" японської влади про неприпустимість високої волатильності на валютному ринку, після виходу несподівано сильних звітів за цінами у США злетів до 153,0-153,4 єни за долар.
Можна сказати без перебільшення, що японську пару долар США просто підірвав. До того ж попит на долар був посилений ескалацією геополітичних проблем на Близькому Сході та прагненням ринків, що розвиваються, по всьому світу до накопичення долара як безпечного активу.
А фондовий ринок США наприкінці американської сесії впав після заяв JPMorgan Chase, Wells Fargo та Citigroup, з яких розпочався сезон корпоративних звітів у США. Банки заявили, що високі відсоткові ставки завдали шкоди їхньому чистому відсотковому доходу. І акції Волл-стріт перейшли до розпродажу. JPMorgan втратив 6%, Wells Fargo – 7%, а акції Citigroup впали на 2,3%.
Розпродаж акцій США у другій половині дня продовжився: індекс Dow Jones впав на 450 пунктів, S&P 500 і Nasdaq впали більш ніж на 1,4% кожен.
Інвестори уважно стежили за доходами великих банків та напруженістю на Близькому Сході.
А 12 квітня на ринках короткострокового фінансування США відбулося загадкове одноденне падіння ставки РЕПО (угоди про зворотний викуп). Про це повідомило агентство Reuters (графік 4, виконано Reuters). Йдеться про ринок, де фірми позичають кошти в інвесторів під заставу скарбничих облігацій. Найімовірніше, за падінням РЕПО стояла велика угода наприкінці дня за участю великого гравця, яка становила близько 20 млрд доларів за ставки 5%.
Угода була дивною, оскільки пройшла після 13.00. Тим часом коли основна частина активності на ринку РЕПО відбувається вранці. За словами джерел, у великого інвестора, найімовірніше, була величезна сума грошей, і йому потрібно було зняти її зі своїх рахунків. Особистостей сторін, які брали участь в угоді, не встановлено.
Ринки короткострокового фінансування, як правило, приховані. І навіть регуляційні органи не завжди можуть зрозуміти, що там відбувається. При цьому депозитарний траст, клірингова корпорація та Федеральний резервний банк Нью-Йорка, які публікують загальні ставки РЕПО за заставним забезпеченням, відмовилися від коментарів. Комісія з цінних паперів і бірж теж ніяк не прокоментувала цю подію. Того дня:
- ключова відсоткова ставка РЕПО (індекс РЕПО скарбниці GCF) становила 5,142% (днем раніше ─ 5,334%)
- обсяг угод зріс на 57,64 млрд доларів (днем раніше ─ 31 млрд доларів)
Якщо в угоді брало участь підприємство, спонсороване державою (або фонд грошового ринку), це могло б надати інформацію про контроль ризиків цієї установи. Напрошується висновок, що проведення угоди за підвищеною ставкою підтверджує, наскільки інвестор був важливий для банків, що вони таким чином допомогли йому.
До речі, на інформаційному полі з'явилася ще одна, на перший погляд, дивна гіпотеза. Вона полягає в тому, що різке підвищення відсоткових ставок Федеральною резервною системою насправді зробило інфляцію у США більш жорсткою.
Щоправда, обговорення теорії, за якою ФРС з її підвищеними ставками сама частково винна в зростанні цін, супроводжувалося жартами в соціальних мережах. Але оскільки ринки США налякані черговим звітом щодо високої інфляції за березень, а вартість житла при цьому стала ключовим фактором її зростання, ця парадоксальна ідея все-таки зачепила аудиторію.
Причому відмінності між врахуванням цін на житло у США та Європі – це дуже схоже на дві різні інфляції, про які говорила глава ЄЦБ Крістін Лагард. І цей же фактор може певною мірою пояснити, чому Європейський центральний банк може піти далі та знизити ставки в червні цього року.
Червневе зниження ставок ЄЦБ, найімовірніше, випередить ФРС. Адже після сильніших, ніж очікувалося, даних за споживчими цінами у США за березень, зниження ставок американським регулятором до кінця літа, найімовірніше, піде нанівець.
Для порівняння – голова ФРБ Нью-Йорка Джон Вільямс у четвер наголосив, що інфляція основних послуг, за винятком житла, знижується швидше, ніж очікувалося. Річ у тім, що витрати на житло становлять:
- 15% індексу цін на особисті споживчі витрати (PCE)
- 25% компонента послуг PCE
- 40% "основних" споживчих витрат, що виключають харчові продукти та енергію
А сам індекс споживчої інфляції (PCE) є кращим показником для Центробанку США.
Не дивно, що паніка через високі звіти за цінами у США цього тижня призвела до підвищення ставок за позиками по всьому спектру термінів погашення. До речі, деякі дослідження показали, що "у відповідь на шоки стримувальної грошово-кредитної політики" вартість оренди має тенденцію зростати.
1. Зростання вартості іпотеки змушує тих, хто відкладає купівлю будинків, здавати їх в оренду.
2 Одночасно скорочується кількість потенційних будинків для здачі в оренду.
У документі ФРБ Сан-Франциско відзначається продовження зростання цін на оренду навіть після різкого підвищення ставок у 2022 та 2023 роках. У ньому стверджувалося, що підвищення відсоткової ставки ФРС на 1% знизить інфляцію орендної плати на 3,2 пункти, а загальні ставки PCE – на 0,5%. Але тільки через два з половиною роки! Тож пристебніть ремені...
