Індекс MSCI Emerging Markets торгується із форвардним P/E 9,9. S&P 500 – вище 20. Виходить, що дисконт дорівнює приблизно 40 – 50%. Історично середній розрив був лише на рівні 25 – 28%.
Причини цілком зрозумілі: потужне ралі американських компаній, пов'язаних з ІІ, та хронічне відставання Китаю та Гонконгу. Ці два ринки разом становлять понад 1/5 частини MSCI EM.
Є окремі ринки з напрочуд низькими мультиплікаторами. У Туреччині, наприклад, показник дорівнює лише 4. У Бразилії – 8,2. Аргентина – 8,6. Філіппіни – 9,5. Дубаї – 9,4. Для порівняння: технологічний сектор Тайваню, Індії та Гонконгу торгується на рівні 17 – 18 форвардних прибутків.
"Достатньо сказати, що американський індекс виглядає історично дорогим і висококонцентрованим", - вважає Джеймс Етей з Marlborough Investment Management. Він вважає, що покупка MSCI EM – це один зі способів диверсифікуватись від США.
Підйом MSCI EM цього року на 19% в основному далися компанії, пов'язані з ШІ: SK Hynix та Samsung у Південній Кореї та Taiwan Semiconductor Manufacturing Co. Але з кінця лютого, після спалаху конфлікту на Близькому Сході, широкий індекс ринків, що розвиваються, додав всього 3%, тоді як S&P 500 - всі 13%.
Поки ралі технологій на хвилі ШІ стає дедалі нервовішим, а роздрібне кредитне плече в Південній Кореї знижується, інвестори активніше шукають ринки поза ШІ-сектором. Індія знову на радарі керівників: з початку року Sensex втратив 13% у доларовому вираженні. Тепер Індію бачать як історію зростання та можливий хедж проти ризиків ШІ.
У Китаї шоки пропозиції, пов'язані з війною з Іраном, поклали край періоду дефляції відпускних цін виробників. Стійке відновлення споживчого попиту може залучити капітал від тих, хто хоче диверсифікуватись від американських паперів.
Але варто зважати й на обережність: розриви такого масштабу можуть триматися роками і не закритися. А зловити момент для переоцінки – це завдання нелегке.
