Пара eur/usd розпочала новий торговий тиждень досить спокійно, фактично на рівні п'ятничного закриття (1,1487 проти 1,1485). Ринок вже відіграв яструбині підсумки вересневого засідання ФРС, закріпившись у рамках 14-ї фігури. Однак для продовження стійкого низхідного руху тепер потрібні нові інфодрайвери, тоді як економічний календар цього тижня не насичений важливими макроекономічними подіями. Серед найбільш значущих подій можна виділити хіба попередні індекси PMI, які будуть опубліковані в середу, і вересневі індекси IFO, реліз яких запланований на четвер.
Макроекономічний календар цього тижня виглядає набагато спокійнішим за попередній, тому пара фактично залягла в дрейф, демонструючи бічну динаміку. Однак така сприятлива картина може виявитися оманливою: геополітичний «чорний лебідь», який поки що залишається в тіні, у будь-який момент здатний знову нагадати про себе і повністю перемалювати фундаментальну картину, що склалася.
В останні тижні увага трейдерів eur/usd була практично повністю зосереджена на монетарних курсах ФРС та ЄЦБ. Цьому сприяла і сама послідовність подій: перед вересневими засіданнями регуляторів було опубліковано свіжі дані щодо інфляції в єврозоні, американські CPI та PPI, а також серпневі Нонфарми. Кожен із цих релізів розглядався через призму очікувань щодо подальшої траєкторії відсоткових ставок з обох боків Атлантики.
У результаті регулятори винесли свій вердикт: ЄЦБ підвищив ставки, але зберіг обережний підхід, тоді як Федрезерв підвищив ставку та анонсував подальші кроки у цьому напрямі – якщо інфляційні ризики збережуться.
Власне, саме цей «яструбиний» фактор зараз грає на боці грінбеку. Згідно з ринковими прогнозами, ймовірність ще одного підвищення ставки ФРС до кінця року оцінюється приблизно 70-80%. Тому будь-яка значуща подія, здатна поставити під сумнів цей сценарій, становить для долара (і відповідно для продавців eur/usd) серйозний ризик.
Близький Схід у цьому контексті може відігравати ключову роль. Річ у тім, що конфлікт між США та Іраном розглядався і розглядається досі через його інфляційні наслідки – насамперед через дорогу нафту. Серпневий CPI у США послужив цьому промовистим підтвердженням: загальний індекс зріс на 0,4% м/м, і на 3,4% у річному вираженні. Причому бензин подорожчав на 3,9% та забезпечив понад третину місячного приросту CPI. Водночас, базовий індекс споживчих цін навіть уповільнився, опинившись на позначці 2,4% після липневого результату 2,5%. Тобто, значна частина поточного інфляційного тиску була зосереджена саме в енергетичному компоненті.
Тому дипломатичний прорив між Вашингтоном і Тегераном здатний стати тим самим «чорним лебедем», якого ринок поки що практично не закладає в поточні ціни. Потенційна угода, ослаблення санкційних ризиків та, головне, нормалізація судноплавства означали б збільшення пропозиції нафти та зниження премії за перебої з постачанням. До речі, сьогодні Brent знизився більш ніж на 2% на тлі нових надій на дипломатичний прогрес, після того, як Дональд Трамп допустив варіант укладання угоди і не виключив зустрічі з президентом Ірану Масудом Пезешкіаном на полях Генасамблеї ООН.
Можна не сумніватися в тому, що успішна дипломатія «відгукнеться» на ринкових очікуваннях щодо подальших дій ФРС. Причинно-наслідковий зв'язок тут має очевидний характер: дешевша нафта безпосередньо зменшить бензинову та енергетичну складову CPI, а потім з певним лагом послабить тиск на транспортні та інші витрати бізнесу. При цьому необхідно врахувати, що базова інфляція вже зараз на тлі дорогої нафти демонструє досить помірну динаміку.
Отже, якщо енергетичний шок почне швидко згасати, ринок може засумніватися у необхідності наступного кроку «яструби». Це важливий момент, оскільки долар зараз отримує підтримку багато в чому за рахунок очікування продовження посилення ДКП (а підвищення, що не відбулося, як такого).
Таким чином, несподівана дипломатична угода здатна досить сильно вдарити по грінбеку, на тлі зниження нафтового ринку, послаблення загальної інфляції та, як наслідок, перегляду очікувань щодо подальших рішень ФРС. У такому разі покупці eur/usd суттєво посилять свої позиції навіть без сильної статистики із єврозони. Саме тому короткі позиції EUR/USD зараз пов'язані з підвищеними ризиками. Особливо найближчими днями, оскільки вже завтра – 22 вересня – у США стартують спільні дебати Генеральної Асамблеї ООН, на полях яких Трамп може зустрітися з президентом Ірану. Сам факт такої зустрічі, звичайно, ще не означатиме укладення угоди, проте навіть натяк на готовність Вашингтона та Тегерана повернутися за стіл переговорів спровокує різку переоцінку поточних ринкових очікувань. З технічної думки пара eur/usd найближчим часом, ймовірно, збереже діапазонну торгівлю в коридорі 1,1450 – 1,1530 (нижня лінія Bollinger Bands на h4 – верхня межа хмари Kumo на тому ж таймфреймі). Однак до пробою нижньої межі коридору слід ставитися з особливою обережністю: тепер головним ризиком для долара стає потенційний дипломатичний розворот на Близькому Сході, а отже будь-яке повідомлення про прогрес переговорів здатне швидко повернути пару до області 15 фігури.
