Оборонний альянс і нафту, що падає: парадокси Близького Сходу
Саудівська Аравія, Туреччина та Пакистан домовилися про створення альянсу колективної оборони, що зійшлося з успішним настанням єменського уряду на хуситів та поверненням контролю над стратегічною Баб-ель-Мандебською протокою. Однак регіон залишається «пороховою бочкою»: повстанці продовжують атакувати саудівські аеропорти, а глобальне судноплавство стикається з серйозними ризиками через напади на танкери в районі Ормузької протоки.
Попри військову напруженість, ціни на нафту впевнено знижуються: ринки більше не бояться збоїв постачань завдяки рекордним обсягам саудівського експорту, який досяг 5,8 млн барелів на добу. Додатковий тиск на котирування чинили рішення країн G7 про викид на ринок 100 млн барелів зі стратегічних резервів і збереження квот ОПЕК+, що повністю зняло побоювання світового дефіциту «чорного золота». Докладніше за посиланням.
Нафтовий дефіцит та зимова криза: як виживає світовий ринок
Світовий енергоринок балансує на межі зимової кризи через критичне виснаження запасів після конфлікту з Іраном. Глави найбільших компаній, включаючи Vitol і Saudi Aramco, б'ють на сполох: світових резервів катастрофічно не вистачає, а заходи підтримки G7 дають лише тимчасовий перепочинок. Постачання з Близького Сходу поки що не відновилися до довоєнного рівня, і від глобального колапсу ринок рятують лише збільшений видобуток в інших регіонах та спад споживання у Китаї.
Тим часом, великі гравці готуються до зростання попиту після завершення війни. Chevron, оптимізувавши видобуток за допомогою нових технологій, вже розглядає участь у будівництві нового нафтопроводу з Іраку до Середземного моря. На політичному фронті Дональд Трамп відмовився від ідеї заборонити експорт американського дизеля, зробивши ставку на спільне із Європою використання стратегічних резервів. Цей крок, як підкреслили в самій Chevron, запобіг утраті довіри союзників і новому стрибку цін. Докладніше за посиланням.
Долар не відпускає: євро та фунт шукають опору і не знаходять
Євро та фунт розпочали четвер під тиском долара, який навіть протокол ФРС не зміг послабити. Німецький торговий баланс за серпень формально перевершив очікування (19,5 млрд євро проти 19,0), але в реальності зовнішній попит слабшає - з поправкою на сезонність профіцит впав з 22,5 до 15,0 млрд. До цього додаються рекордний з 2011 року розрив між французькими та інфляція у єврозоні.
Єдиний шанс для євро – звіт ЄЦБ про вересневе засідання, де ринок сподівається почути жорстку риторику на тлі ставки 2,50%. Але поки документа не опубліковано, покупці сидять на паркані. У другій половині дня увага перейде на США: тижневі заявки з безробіття (очікується близько 200 тисяч) та виступ яструба з ФРС Альберто Мусалема, який навряд чи заважатиме зміцненню долара. До нових каталізаторів спроби зростання європейців, найімовірніше, залишаться короткими. Докладніше за посиланням.
