Ларрі Фінк з BlackRock, відомий у вузьких колах як головний оракул капіталовкладень, раптово прозрів і побачив величезний замет проблем, який мчить прямо на американську економіку. Як він витончено висловився, використовуючи метафору, яку, здається, було взято просто з книги "Метафори для чайників", США перебувають на межі снігової кулі боргу. Спасибі, Bloomberg, за чергову порцію капіталістичного поетичного прозріння.
Ларрі, мабуть, втомившись від буденності податків і нудьги бюджетних скорочень, вирішив, що настав час для Америки кинути виклик долі та знайти новий, більш захопливий шлях до економічного зростання. Можливо, він уявляв собі це як кінематографічну сцену, де герой (у цьому разі економіка) знаходить у собі сили піднятися та йти напролом крізь важкі випробування, спричинені власним марнуванням грошей, наче вони були цукерками.
Він застерігає нас від "поганого сценарію", який, на його думку, може закінчитися так само погано, як ранковий серіал про економіку Японії 90-х і 2000-х, з жорсткою економією та стагнацією в ролі головних лиходіїв. І тут Ларрі ніби каже: "Не повторюйте помилок Японії, друзі. Будьте як я, будьте розумні".
Але Ларрі, як досвідчений капітан фінансового титаніка, знає, що боротьба з інфляцією у США ─ це як спроба вирулити з крижаної пастки, коли ти вже чуєш тріск льоду під корпусом. І коли справа доходить до підняття ставок, це стає фінансовим еквівалентом збільшення швидкості льоду.
До того ж, обслуговування держборгу вже ніби натякає: "Ми ростемо, хлопці, і нам це подобається!" Адже додаткові платежі, які тепер необхідно виплачувати за 10-річними скарбничими облігаціями, зросли на цілих 3% у порівнянні з трьома роками тому. Тож, якщо ви думали, що ваша підписка на Netflix подорожчала, подумайте про уряд.
Загалом, якщо коротко переказати думку Ларрі: "Друзі мої, ситуація серйозна, але не сумуйте. Натомість знайдімо який-небудь неймовірно складний та можливо ризикований спосіб виправити все це". І яким би не був цей план, одне можна сказати напевно: він буде настільки ж захопливим, як і метафори Ларрі Фінка.
