Deutsche Bank несподівано вирішив зіграти роль Нострадамуса у фінансовому світі й заявив: до 2030 року біткоїн цілком може оселитися в резервних активах центральних банків поруч із золотом. І мова не про «крипто-фанатиків з аватарками мавпочок», а про серйозний порівняльний аналіз волатильності, ліквідності, стратегічної цінності та рівня довіри.
Підсумок дослідження звучить майже дипломатично: біткоїн — не заміна золота, а додатковий інструмент. Простою мовою: якщо золото — це класичний піджак у гардеробі, то біткоїн — дорогий аксесуар, який спочатку здавався дивним, але тепер викликає невимушену заздрість у колег.
Попит підігріває дефіцит. В обігу вже близько 19,92 млн із максимально можливих 21 млн монет, а решта 5% будуть "добуватися" ще понад 115 років. Часу нібито вдосталь, втім сама ідея «цифрового золота з таймером» починає приваблювати не лише фонди, а й держави. Історія, як завжди, римується: колись і до золота ставилися зі скепсисом, а тепер його зберігають у бункерах під охороною.
Інституційне прийняття біткоїна вже дає свої плоди: 30-денна волатильність впала до історичних мінімумів, хоча у серпні ціна оновила максимум на рівні $124 500. Схоже, актив перестає бути іграшкою для спекулянтів і перетворюється на «дорослий інструмент» — без бульбашок жувальної гумки, зате з Excel-таблицями.
Водночас Deutsche Bank відверто визнає: ані біткоїн, ані золото не претендують витіснити долар із п’єдесталу резервних валют. Їхня роль радше допоміжна — страхування від інфляційних та геополітичних струсів, коли рука тягнеться не до шампанського, а до хеджу.
Вишенька на торті: банк готується запропонувати послуги зі зберігання цифрових активів корпоративним клієнтам. Для цього він уклав партнерство з Bitpanda і швейцарською Taurus. Абсолютно логічний крок — адже якщо вже пропонуєш «цифрове золото», потрібно мати десь і цифровий сейф.
