Європейський Союз вирішив, що досить просто спостерігати за глобальними баталіями довкола штучного інтелекту — час діяти. І діє рішуче: ЄС виділяє мільярд євро на впровадження ШІ у промисловість та науку. Якщо торік лише 13% європейських компаній користувалися ШІ, то до 2030 року Брюссель хоче бачити інтелектуальне світло в 75% офісів і на заводах — не менше, ніж на справжній дискотеці з роботами.
Комісарка з питань цифрового суверенітету Генна Вірккунен зазначила, що ШІ відтепер — не просто технологічна цяцька, а повноцінний драйвер змін: від діагностики раку (щоб діагноз ставила не лише терапевт, а й залізний помічник) до автономного водіння (де машини не сперечатимуться з водіями, бо кермуватимуть самі). Для цього планують створення «гігафабрик» ШІ — суперкомп’ютерних хабів, які будуть перетравлювати великі масиви даних із потужністю, що перетворює головний біль на автоматизоване рішення.
У планах — стрибнути одразу через кілька секторів: від медицини до оборони. При цьому ЄС хоче підвищити рівень «штучно інтелектної» грамотності, щоби ніхто не плутав чат-бота з живим консультантом. Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила з трибуни: майбутнє ШІ повинне створюватися саме в Європі — але не десь там, на сході чи заході — аби ці рішення були розумними, швидкими й доступними.
Отже, Євросоюз хоче, щоби до 2030 року роботам аплодували навіть у найбільш консервативних офісах, а решта світу з повагою дивилася на європейський підхід до ШІ — як на феноменальну суміш стабільності й технологічного прогресу.
