Ну що ж, торгова війна США та Китаю вийшла на новий рівень драматизму — Дональд Трамп вирішив підвищити ставку і запровадити додаткові 100-відсоткові мита на китайські товари, накинувши їх поверх уже чинних тарифів. У результаті виходить, що загальний тариф на китайський імпорт наблизився до космічних 130%, що звучить як рецепт повного руйнування виробників та постачальників, але звучить дуже по-трампівському.
Пекін вирішив не залишатися в боргу і звинуватив Вашингтон у подвійних стандартах — мовляв, американці самі носять у кишені понад 3 000 найменувань під контролем експорту, а китайці — всього близько 900. Така гра слів, приправлена звинуваченнями у «зловживанні національної безпеки», звучить як класика дипломатії: ми хочемо миру, але готові до війни.
Трамп у своєму фірмовому стилі заявив, що Китай намагається "тримати мир у заручниках" за допомогою контролю над рідкісноземельними металами - матеріалами, без яких не зібрати ні смартфон, ні ракету. Ось такий собі економічний заручник, що приємно крутиться в золотій клітці на полицях фабрик.
На тлі цього загострення фінансові ринки струснулися сильніше за змішаний коктейль на вечірці — індекс S&P 500 просів на 2,7%, Nasdaq — на 3,5%. А поки що Трамп грає погрозами скасування запланованої зустрічі з Сі Цзіньпіном на саміті АТЕС, додаючи «не впевнений, що зустріч відбудеться, але все одно буду там». Таке враження, що переговори розтягнуті на сезон серіалів з інтригами та драмами.
Аналітики вважають, що Китай усвідомлено посилює тиск, щоб перехопити ініціативу і навіть готові до компромісів заради переговорів. Але поки що слово за США, які вже після заяв Пекіна написали в соцмережі, що «США не хочуть шкодити Китаю, а хочуть допомогти» — звучить як шпилька та виклик одночасно.
