«Теорія тарганів» у фінансовій сфері передбачає, що одна видима невдача часто сигналізує про глибші, приховані проблеми в інших гравців сектору. Ця концепція, що застосовувалася спочатку до корпоративних скандалів з прибутком і бухгалтерською звітністю, виявилася застосовною до компаній штучного інтелекту та криптопроєктів, які залежать від рівня довіри, доступу до капіталу та підходу регуляторів.
Теорія здатна змінювати цілі ринки: у 2001 році крах Enron привернув увагу до корпоративної звітності в цілому, регулятори виявили аналогічні порушення в інших компаніях, довіра до галузі ослабла, і капітал залишив ненадійні організації. Наразі крипторинки стикаються з аналогічним тиском. Гучні справи за участю Чанпена Чжао та Сема Бенкмана-Фріда підірвали довіру до централізованих бірж, викликавши побоювання щодо дотримання нормативних вимог та управління ризиками у всій галузі.
Проте криптовалюти від традиційних компаній. Токени не можуть оголосити про банкрутство у звичному розумінні, а блокчейни продовжують працювати, поки вартість токенів не впаде повністю. Несумлінні учасники можуть залишити мережу, але вона продовжить функціонування. Криптовалюти все активніше знаходять практичне застосування у транскордонних платежах і як заощаджень у нестабільних економіках.
У ШІ-секторі, який показав величезне зростання за два роки, вже спостерігається корекція. Декілька відомих інвесторів скоротили позиції в ключових технологічних компаніях: Пітер Тіль повністю продав позиції у NVIDIA і значну частину активів у Tesla, що може сигналізувати про переоцінку ризиків у цьому сегменті.
