Європейський центральний банк змушений форсувати жорсткість монетарної політики. Близькосхідна криза загнала єврозону у класичну стагфляційну пастку, спровокувавши різкий розгін інфляції на тлі гальмування економічного зростання.
Згідно з новим макроекономічним звітом UBS «Перспективи європейської економіки», ЄЦБ проведе як мінімум два підвищення ставки на 25 базисних пунктів цього року. Базовий сценарій передбачає, що у вересні показник досягне 2,5%.
Фундамент для перегляду прогнозів — стабільно високі ціни на пальне, які вже почали транслюватися в широкий споживчий кошик. В UBS наголошують, що баланс ризиків зараз зміщений у бік більш ранніх та агресивних підвищень. Рада керівників може підняти ставку вже на засіданні 30 квітня, якщо зафіксує реалізацію проінфляційних ефектів другого порядку.
Франкфурт опинився перед важким вибором: спроба збити енергетичну інфляцію, що імпортується, високими ставками несе прямий ризик остаточного задушення і без того слабкого економічного зростання в Європі. При цьому аналітики попереджають, що їхній прогноз виявиться «надто м'яким», якщо логістична блокада в Перській затоці затягнеться на друге півріччя.
Поки ЄЦБ готується до закручування гайок, решта європейських центробанків обирає вичікувальну тактику. Очікується, що Банк Англії візьме тривалу паузу, а наступним фактичним кроком стане зниження ставки наприкінці 2026 року.
Швейцарський національний банк (ШНБ) має намір заморозити ставку на нульовій позначці аж до середини 2027 року — сильний франк служить країні надійним щитом від імпорту сировинної інфляції. Шведський Ріксбанк утримає ставку на рівні 1,75%, спираючись на внутрішню інфляцію, що падає.
Головним тригером для ЄЦБ залишаються переговори про деблокаду Ормузької протоки, що йдуть в Ісламабаді. Якщо транзит нафти не буде відновлено, Франкфурт пожертвує економічним зростанням та підніме ставку понад два рази задля врятування цінової стабільності єврозони.
