Банківський комітет Сенату США призначив на 14 травня робоче засідання щодо законопроєкту «Clarity Act». Розгляд документа, запланований на 17:30 за московським часом, покликаний вирішити багаторічний конфлікт між криптоіндустрією та традиційним фінансовим сектором.
Законопроєкт встановлює чіткі межі юрисдикцій між регуляторами, визначаючи статус токенів як цінних паперів чи товарів. Для учасників ринку прийняття документа має критичне значення, оскільки відсутність правової бази США гальмує розвиток інституційного сектора.
Компроміс по стейблкоїнам
Основним пунктом угоди сенаторів Тома Тілліса та Анджели Олсбрукс стала заборона нарахування відсотків на пасивні залишки стейблкоїнів. Це рішення продиктоване вимогами банківського лобі: фінансові інститути побоюються прямої конкуренції цифрових активів із традиційними депозитами. При цьому нарахування винагород за активне використання токенів (платіжні операції) залишиться законним.
Банківські асоціації вже розпочали агресивну кампанію з переконання республіканців, стверджуючи, що будь-які «відсоткові лазівки» у Clarity Act спровокують масовий відтік ліквідності з банківської системи та підірвуть фінансову стабільність.
Політичні перспективи
Криптоспільнота наполягає на остаточному ухваленні закону до листопадових проміжних виборів. Палата представників схвалила свою версію ще влітку минулого року, проте Сенату необхідно затвердити документ до кінця 2026 року, щоб він надійшов на підпис Дональду Трампу.
Перешкодою залишаються заперечення низки демократів, які вимагають посилення норм боротьби з відмиванням грошей (AML) та обмежень для чиновників, афілійованих з криптопроєктами. Попри це статус Трампа як «криптопрезидента» робить підписання закону високоймовірним за умови проходження через верхню палату парламенту.
