Економіка єврозони виробила значно більш високу стійкість до зовнішніх макроекономічних потрясінь. Це відкриває перед Європейським центральним банком (ЄЦБ) можливість планомірно підвищувати процентні ставки із мінімальним ризиком виникнення глибокого фінансового стресу. Відповідну заяву зробила президент ЄЦБ Крістін Лагард у своїй промові на форумі регулятора з центральної банківської справи. За її прогнозами, найближчими роками валютний блок, до якого на сьогодні входить 21 держава, неминуче зіткнеться зі зростаючим числом непередбачуваних інфляційних шоків. У зв'язку з цим монетарна влада регулярно опиняється перед дилемою: повністю ігнорувати цінову волатильність, що виникає, або ж реагувати на неї максимально рішучими та жорсткими заходами.
Поточна геополітична та економічна ситуація вже змусила європейський регулятор діяти на випередження. Цього місяця ЄЦБ став першим серед найбільших центральних банків світу, хто наважився піти на підвищення відсоткових ставок у відповідь на масштабну енергетичну кризу, спровоковану війною в Ірані. На тлі тривалого цінового тиску профільні чиновники всередині відомства продовжують вести активні дискусії про те, чи потрібні економіці єврозони додаткові жорсткі заходи для остаточного стримування інфляції. Лагард пояснила, що зросла стійкість регіону завдяки розширеному антикризовому інструментарію ЄЦБ, покращенню фінансової архітектури єврозони та ефективній роботі єдиного європейського банківського нагляду.
Резюмуючи свої тези, глава ЄЦБ наголосила, що сформований за останні роки інституційний захист дозволить суттєво обмежити негативний вплив майбутніх потрясінь на реальний сектор. За словами Лагард, керівництво країн валютного союзу все частіше виявлятиме себе в так званій проміжній зоні — прикордонному стані між короткочасними коливаннями ринку, які монетарний регулятор може безболісно проігнорувати, та фундаментальними загрозами, які потребують негайного втручання.
