Новий голова Федеральної резервної системи США Кевін Уорш зіткнувся із внутрішнім опором з боку членів ради директорів регулятора через своє прагнення реформувати роботу відомства. На тлі інфляції, що зберігається понад рік, вище цільових двох відсотків Уорш ініціював створення п'яти незалежних робочих груп під керівництвом 15 авторитетних експертів — включаючи нобелівських лауреатів, колишніх центробанкірів і топ-менеджерів — для аналізу комунікацій, інфляційної політики та структури активів ФРС. Однак ця ініціатива викликала скепсис у досвідчених колег. Зокрема, керівник Крістофер Уоллер засумнівався у доцільності залучення сторонніх фахівців, назвавши результати їхньої роботи заздалегідь передбачуваними.
Одним із перших практичних кроків Уорша стало рішення суттєво скоротити публічні коментарі регулятора щодо стану економіки та майбутніх рішень щодо відсоткових ставок. На думку голови ФРС, учасники ринку повинні самостійно аналізувати статистику, що входить, а не «грати з ФРС» і орієнтуватися на відлуння прогнозів самого центробанку. Цей підхід спровокував критику як з боку Уолл-Стріт (включно з головним економістом Morgan Stanley Майклом Гапеном), так і всередині керівництва регулятора: Крістофер Уоллер публічно розкритикував курс на мовчання, підкресливши відсутність економічних теорій, що підтверджують користь скритності для фінансових ринків.
Попри хвилю невдоволення, Кевін Уорш налаштований рішуче зламати «інтелектуальні звички» академічної спільноти регулятора, що склалися. Керівник ФРС вважає пасивне спостереження за інфляцією неприпустимим, а відкриті дискусії та «сімейні сварки» всередині ради директорів є необхідною умовою для прийняття ефективних та неупереджених рішень.
