На думку аналітиків, поточна економічна стратегія, яку використовують влада Норвегії, сприяє поглибленню енергетичної кризи в Європі.
У понеділок, 5 вересня, уряд Норвегії оголосив про розгляд можливості скорочення експорту електроенергії до Європи. Причина – нестача енергоресурсів та вичерпання власних резервуарів. На цьому фоні ціни на електроенергію у Європі злетіли до рекордних рівнів. Посилення поточної ситуації загрожує важкою кризою усьому європейському континенту, зазначають у виданні Business Insider.
За словами Тер'є Осланда, міністра нафти та енергетики Норвегії, уряд стурбований подальшим виробництвом електроенергії всередині країни. Норвегії необхідні ресурси на весь зимовий період, наголосив Т. Осланд. Пріоритетом для норвезької влади є наповнення водосховищ гідроелектростанцій для покращення виробництва, а не експорту енергії до Європи. За низької заповненості власних резервуарів країна не експортуватиме блакитне паливо, зазначив чиновник.
Резервуари гідроелектростанцій у Норвегії зараз виснажені, наголошують експерти. Причина – тривала посуха у Європі. На цьому фоні норвезька влада стикається із невдоволенням населення через зростання цін на електроенергію.
Зараз вартість газу в Європі збільшилася в рази, досягнувши 415 євро ($425) за 1 мегават-годину. Однак надалі ситуація стабілізувалася, при цьому ціни на блакитне паливо трохи знизилися.
На думку фахівців, відмова Норвегії від постачання газу до Європи перекреслить плани низки урядів регіону. Багато хто з них розраховував на те, що Норвегія наростить експорт енергоресурсів, щоб компенсувати скорочення постачань із Росії після згортання діяльності «Газпрому». Нагадаємо, що російський постачальник блакитного палива призупинив постачання ЗПГ до Європи газопроводом «Північний потік».
Рішення норвезької влади поставило в глухий кут більшість держав, уряд яких вважав цю північну країну «ключовим експортером електроенергії до Європи». При цьому попит на блакитне паливо зростає поряд із цінами на нього, наголошують експерти.
