FX.co ★ Королеви фотооб'єктиву: 8 жінок-фотографів з незвичайним поглядом на світ

Єва Арнольд

Першою жінкою-фотографом, прийнятою до всесвітньо відомого агентства Magnun Photos, стала американка Єва Арнольд (1912–2012). Яскравий фотожурналіст, вона стояла біля джерел новинної фотографії. Експерти відзначають у творчості Є. Арнольд підвищену увагу до світу дитинства, взаємовідносин батьків та дітей. Її чуйність та інтелігентність незвичайним чином поєднуються зі сміливістю та авантюризмом, що дозволяють робити яскраві репортажі з гарячих точок планети, з політичних демонстрацій та закритих установ. Серед важливих політичних постатей, які зняла Є. Арнольд, – Маргарет Тетчер, Єлизавета II, Мерилін Монро, Марлен Дітріх та інші знаменитості. Девіз Є. Арнольд – уважне ставлення до героїв своїх репортажів.

Грасьєла Ітурбіде

За оцінками фахівців, фотографії мексиканки Грасьєли Ітурбіде мають яскраво виражену кінематографічність. На її творчість вплинуло навчання в Університетському центрі кінематографії при Національному автономному університеті Мексики. За словами Г. Ітурбіде, у її роботах простежуються елементи творчості таких метрів, як Анрі Картьє-Брессон, Йозеф Куделк та Себастьян Сальгадо. Для Г. Ітурбіде важливі такі теми, як пошук ідентичності, новизни у повсякденності, і навіть роль жінки у суспільстві. У 1978 році на замовлення Етнографічного архіву Національного інституту корінних народів Мексики вона зробила ряд знімків індіанців сері, хучитан та ін. Фотокамера стала для Г. Ітурбіде засобом пізнання культури та звичаїв різних народів.

Вікторія Івлєва

Російський фотожурналіст Вікторія Івлєва – єдиний фотограф, який увійшов до четвертого блоку Чорнобильської АЕС одразу після катастрофи. Репортаж, зроблений у чорнобильському реакторі, отримав премію World Press Photo Golden Eye, найвищу нагороду у світі фотографії. Фотороботи В. Івльової публікувалися у головних російських та зарубіжних виданнях, у тому числі The Guardian та The New York Times. В. Івлєва вела репортажі з гарячих точок планети, таких як Руанда. У 1994 році вона була єдиним російським фотографом, який висвітлював геноцид у цій південноафриканській країні. В. Івлєва намагалася не лише фіксувати події, а й допомагати героям своїх репортажів. Це спровокувало внутрішню кризу і після повернення з Руанди вона перестала фотографувати. Тільки через 10 років В. Івлєва повернулася до професії, не залишаючи суспільної діяльності.

Саллі Манн

Популярний американський фотограф, дипломований спеціаліст Саллі Манн відомий численними фотографіями своїх дочок. У фокусі уваги фотографа – теми дитинства та юнацтва, а також дівочої привабливості. У 1988 році вийшла збірка фотографій С. Манн «У дванадцять років: портрети молодих жінок», а у 1992-му – альбом «Близькі родичі», в якому автор змалювала історію дорослішання своїх дітей. Дані знімки демонструють роздуми фотографа про дорослішання, швидкоплинність життя, а також стосуються теми смерті. «Фотографії не лише відчиняють двері в минуле, а й допомагають зазирнути у майбутнє. У японській мові є слово для такого двоїстого сприйняття («краса з відтінком печалі»), або англійською – mono no aware», – зазначає С. Манн. Вона вважає, що люди повинні зберігати те, що їм дорого, і намагатися відобразити найважливіші миті життя.

Нан Голдін

Експерти вважають Нан Голдін однією з найвпливовіших фотографів другої половини XX століття. Власниця ордена Почесного легіону Франції, Нан Голдін ретельно досліджує такі гострі теми, як жіноча сексуальність, залежність у особистих стосунках, гендерна ідентичність. В об'єктив фотографа потрапляють такі сторони життя, як насильство, алкогольна та наркотична залежність, побут та звичаї нью-йоркської богеми 1980-х рр. У цей час Н. Голдін зробила серію фотографій "Балада про сексуальну залежність". Визначальним фактором у долі автора стала трагічна подія в сім'ї: коли Нан було 12 років, її старша сестра наклала на себе руки. Темами робіт Н. Голдін стали автопортрети, а також фотографії близьких та знайомих людей.

Маргарет Бурк-Вайт

Американський фотограф Маргарет Бурк-Уайт (1904–1971) стала піонером у багатьох напрямках: першим військовим кореспондентом у США, якому дозволили працювати на фронті, а також першою жінкою-фотографом у журналі Life. На думку аналітиків, епітети "перша", "єдина", "унікальна" супроводжували М. Бурк-Уайт протягом усього життя. Візитною карткою автора став портрет жінки у льотній формі біля бомбардувальника, який висів майже у кожній казармі. Наприкінці війни М. Бурк-Вайт вела репортаж із концентраційного табору Бухенвальд, а також із трудового табору Лейпциг-Текла. Після Другої Світової війни вона видала книгу «Дорога Батьківщина, відпочивай спокійно», в якій розповідає свою роботу військовим кореспондентом. Надалі М. Бурк-Вайт працювала в Індії, Пакистані та Південній Африці.

Керол Гузі

У портфоліо фотожурналіста Керол Гузі є близько 15 найпрестижніших нагород. Вона є єдиним журналістом, чотири рази відзначеним Пулітцерівської премії. Свої нагороди К. Гузі здобула за фотографії косовських біженців, зроблені у 1990-х рр., а також за публікацію знімків американської військової операції «Підтримка демократії». Преміями відзначено і серію репортажів автора, що розповідає про наслідки землетрусу на Гаїті у 2010 році. «Найважливіше світло, яке потрібно побачити і спробувати зафіксувати, – це сяйво, що походить від кожної людини», – стверджує К. Гузі. За словами фотографа, насамперед вона звертає увагу на страждання та біль.

Доротея Ланж

Однією з найяскравіших представниць документальної фотографії минулого століття експерти вважають Доротею Ланж (1895–1965). Вона була літописцем історії Сполучених Штатів у першій половині XX століття. Вплив легендарного фотографа на розвиток фотодокументалістики важко переоцінити. Популярність Д. Ланж принесла серія знімків про Велику депресію в США, найбільш відомий з яких - "Мати-переселенка" (1936). Героїні цього фоторепортажу, Флоренс Овенс Томпсон, після смерті чоловіка довелося переселитися із 7 дітьми до каліфорнійського трудового табору. Фотографія, що відобразила голодних дітей, які притискаються до виснаженої матері, є символом Великої депресії.