FX.co ★ Шість жінок-вчених, які визначили майбутнє медичної галузі

Катерина Скорб (інфохімія, вирощування штучних клітин)

Ключова роль у створенні штучних клітин належить Е. Скорб, директору та професору науково-освітнього центру інфохімії університету ІТМО. На початку своєї кар'єри І. Скорб працювала в Німеччині, а потім – в Гарварді над амбітним проектом «Хімія зародження життя на Землі». Пізніше вона перейшла в Російський університет ІТМО. Е. Скорб запропонувала інституту ідею інфохімії-нової наукової галузі, пов'язаної з передачею та обробкою інформації на молекулярному рівні. Крім цього, в компетенцію вченого входять роботизація та цифровізація в хімічних технологіях. Під керівництвом Е. Скорб працюють над низкою інноваційних проектів: створенням штучних клітин, «розумної» штучної шкіри та імплантів нового покоління. Під час пандемії СOVID-19 директор ІТМО запустила великий проект з ФНЦ досліджень і розробки імунобіологічних препаратів ім. М. П. Чумакова, мета якого – створення сенсорних систем аналізу вірусів і антитіл.

Анастасія Шпичка (тканинна інженерія, нові методи лікування остеоартриту)

Вагомий внесок у медичні інноваційні технології внесла А. Шпичка, випускниця фармацевтичного факультету Пензенського держуніверситету. Вона працювала у Німеччині в Ганноверському лазерному центрі, де дізналася про регенеративну медицину і тканинну інженерію. Ці важливі медичні напрямки лягли в основу наукової кар'єри А. Шпички. У 2016 році в Московському державному медичному університеті ім. І. М. Сеченова відкрився Інститут регенеративної медицини, в який запросили А. Шпичку. Зараз вона керує кількома проектами, що пов'язані з тканинною інженерією. В їх основі – формування органів і тканин «з нуля» за допомогою різних біоматеріалів та клітин. Крім того, команда молодих вчених розробляє нові способи лікування остеоартриту, використовуючи модифіковані позаклітинні структури, які локально впливають на запальні процеси.

Марія Назарова (інновації при відновленні рухової активності)

У процесі реабілітації людей з порушеннями рухової активності використовуються різні методи. Однак вони не завжди успішні, зазначає М. Назарова, діяльність якої пов'язана з вивченням рухової активності в процесі реабілітації. Вона переконана, що для формування успішної реабілітаційної програми потрібен максимально чіткий прогноз для кожного окремого пацієнта. Шанси на відновлення у кожного індивідуальні, як і особливості організму, наголошує вчена. М. Назарова володіє методикою транскраніальної магнітної стимуляції (ТМС; неінвазійна стимуляція головного мозку короткими електромагнітними імпульсами), поєднаної з електроенцефалографією. Вона навчалася цього в Центральному госпіталі Гельсінкі, в лабораторії BioMag. За допомогою ТМС можна спрогнозувати відновлення пацієнтів. Щоб правильно змоделювати рухове відновлення, потрібно визначити «цінність» різних груп м'язів та їхній взаємозв'язок. Для цього М. Назарова вивчає процеси, що відбуваються в корі головного мозку під час рухової активності.

Ніна Тимофєєва (створення штучної людської шкіри)

Захворювання шкірних покривів, разом з алергічними проявами, стали у XXI столітті бичем людства. Вчені всього світу намагаються розвязати ці проблеми, серед них – Н. Тимофєєва, провідний інженер науково-технологічної лабораторії «технології полімерних нанокомпозитів» СВФУ ім. М. К. Аммосова. Вона займається розробкою біокомпозитних матеріалів на основі полілактиду – біорозкладаного термопластичного полімеру молочної кислоти. На основі полилактиду Н. Тимофєєва з колегами формує матриці для дермальних еквівалентів – замінників шкіри. Така «штучна шкіра» підходить для загоєння ран. Полілактид не викликає алергічних реакцій та забезпечує загоєння без рубців і шрамів. На думку Н. Тимофєєвої, майбутнє за полілактідом, який перевершує за своїми якостями популярні колагенові аналоги. Зразки тканин з полілактиду вчені у СВФУ створюють за допомогою екструзії (продавлювання в'язкого матеріалу через спеціальну форму) і 3D-друку.

Анастасія Кошелєва (інноваційні методи лікування остеоартрозу)

Істотний внесок в лікування остеоартрозу, одного з розповсюджених захворювань суглобів, внесла А. Кошелєва, провідний науковий співробітник науково-технологічного парку біомедицини Сеченівського університету. Вона займається питаннями регенерації та диференціювання на клітинних сфероїдах. Використовуючи моделі живої тканини, вчена спостерігає за процесами їхнього відновлення після серйозних пошкоджень. Крім цього, А. Кошелєва керує проектами, що пов'язані з впровадженням нових технологій регенеративної медицини. Разом з колегами вона розробляє смарт-технології для лікування остеоартрозу. Мета вчених – створення персоніфікованого методу лікування за допомогою таргетних ліків. Це новий вид «розумних» препаратів, які доставляють медикаменти в уражені клітини. Вони складаються з модифікованих матрикс-пов'язаних везикул (МПВ), доповнених магнітними наночастинками. При остеоартрозі МПВ швидко зупиняють запалення, а за допомогою магнітних наночастинок переміщуються у потрібну точку. Це дозволяє обійтися без тривалої госпіталізації та скорочує терміни реабілітації пацієнтів.

Оксана Рибальченко (мікробіологія, унікальні способи загоєння тканин)

Нове слово в мікробіології належить О. Рибальченко, професору кафедри фізіології медичного факультету СПбДУ. Ключовим напрямком наукової роботи О. Рибальченко є дослідження мікробіоти. Це мікроорганізми, що мешкають в різних частинах людського організму (слизових оболонках кишківника, шкірних покривах тощо) і відповідають за появу хронічних захворювань. У своїх дослідженнях вчена шукає способи звільнення пошкоджених тканин від патогенних бактерій. Наразі вона виявила два варіанти. Перший пов'язаний з впливом холодної плазми атмосферного тиску, а другий – з впливом на організм цитокінів (білків, що впливають на імунну відповідь організму). Ці методи викликають загибель патогенних бактерій у пошкоджених ділянках шкіри та прискорюють процес загоєння ран. Крім того, під керівництвом О.Рибальченко проводяться експерименти на Міжнародній космічній станції (МКС). Команда мікробіологів досліджує поведінку бактерій в умовах мікрогравітації.