FX.co ★ Зачаївся дракон: історія появи юаня

«Женьміньбі», або «народні гроші»

Китайську валюту в КНР називають «женьміньбі», тобто «народні гроші». Термін «юань» (CNY) є одиницею виміру женьміньбі. У міжнародних розрахунках найбільш популярне позначення Ұ (по першій букві слова «юань»). Китайське позначення національної валюти – ієрогліф 元 («розвилина, розвилка»).

Еволюція круглих монет

Історія грошей в Китаї налічує не менше 4 500 років. У III ст. до н. е. на всій території країни вони знаходять єдину форму – круглі мідні монети. У них передбачено квадратний отвір, необхідний для того, щоб збирати у зв'язку на шнурок. На думку експертів, Китай є загальносвітовою батьківщиною грошей. Перші банкноти в Піднебесній були в обігу у VIII ст. н. е., коли з'явився папір. Еволюція грошей у КНР йшла від створення єдиної, але не підкріпленої сріблом або золотом валюти, до впровадження в XV ст.срібла. Злитки срібла важили 1 лян (37,5 грамів). В обігу також були дрібні мідні монети – цяні.

Срібний китайський лян

До кінця XIX ст. головною грошовою одиницею Китаю був срібний лян (міра ваги, що дорівнює 37,5 грамів), за який давали 10 мао. Для великих платежів використовувалося золото, найчастіше у вигляді невеликих злитків. Крім цього, на всій території Піднебесної в обігу була величезна кількість закордонних валют.

Юань здобуває перевагу

У 1889 році в КНР з'явився юань, який прийшов на зміну срібним злиткам та іншим грошам. Він став найбільш зручним уніфікованим засобом розрахунку. Юань отримав свою назву завдяки округлій формі (в перекладі «круглий», «дорогоцінна черепашка»). За 1 Ұ давали 10 Цзяо, або 100 Фень, або 1 000 Вень. Водночас випускалися латунні монети номіналом 1 Вень, мідні по 2, 5, 10 та 20 Вень і срібні по 2 та 5 Цзяо. У 1903 році випуском юанів зайнявся Імператорський банк Китаю. В обігу були банкноти номіналом 1, 2 та 5 Цзяо, 1, 2, 5, 10, 50 та 100 юанів. З 1930 року процесом випуску грошей зайнялася Китайська Радянська Республіка. До 1948 року разом з юанем в обігу були банкноти, номіновані в одиницях митного золота.

Реформи юаня

Історія сучасного китайського юаня стартувала у 1948 році, коли в результаті злиття трьох банків з'явився Народний банк Китаю (НБК). Новий регулятор здобув виключне право випускати національну валюту. Надалі з обігу були вилучені старі гроші та замінені на банкноти НБК – женьміньбі («народні гроші»). Емісія цих коштів суворо контролювалася державою. Дизайн першої серії женьміньбі (12 номіналів) передбачав 62 варіанти. При цьому нові гроші емітували у величезній кількості, через що сталася гіперінфляція. В результаті девальвації, що трапилася в Китаї у 1948 році, за $1 стали давати 20 юанів. П'ятиразове зростання курсу національної валюти змусило владу вживати екстрених заходів. У 1955 році у КНР відбулася чергова реформа: старі гроші замінювали на нові за курсом 10 000 до 1. З'явилася друга серія юанів, яку вилучили з обігу до 2007 року. У 1962 році з'явилася третя серія Ұ, яка залишалася в обігу до 2000 року. З 1987-го по 1997 рік китайська влада ввела четверту серію купюр, яка в обігу й донині. Однак ці кошти поступово виводяться з обігу.

Сучасний юань

Зараз курс китайської валюти щодо американської досить стійкий. З 1994 року китайська влада утримує його на рівні 8,27 юаня за 1 долар США. До 1974 року юань був прив'язаний до таких закордонних валют, як фунт стерлінгів і гонконзький долар. Пізніше влада КНР прив'язала національну валюту до USD та валютного кошика. Сучасний юань є продуктом п'ятої серії банкнот, створених з 1999-го по 2005 рік. На аверсі відомої банкноти в 100 китайських юанів зображений Мао Цзедун – головний державний діяч і теоретик маоїзму. На реверсі – будинок народних зборів у Пекіні. Відзначимо, що на початку XXI століття влада КНР випустила ювілейну купюру номіналом в 100 юанів, на лицьовій стороні якої зображений летючий дракон.