FX.co ★ Сім найкорумпованіших лідерів

Мухаммед Сухарто

Мухаммед Сухарто очолював Індонезію з 1967 по 1998 рік, встановивши авторитарний режим, який протримався понад три десятиліття. Формально він проводив курс на економічний розвиток і стабільність, але насправді перетворив президентську посаду на інструмент особистого збагачення. За оцінками, через псевдофонди та підконтрольні «благодійні» структури він привласнив до $35 млрд. Попри масштаб звинувачень, Сухарто так і не постав перед судом. Він помер у 2008 році, залишивши по собі глибоко суперечливу репутацію — від «батька нації» до символу корумпованої влади.

Фердинанд Маркос

Фердинанд Маркос обіймав посаду президента Філіппін з 1972 по 1986 рік, запровадивши воєнний стан і перетворивши країну на авторитарну державу. Його правління відзначилося репресіями, кумівством та масштабними розкраданнями з держбюджету — за оцінками, він привласнив близько $7,5 млрд. У 1986 році після масових протестів, відомих як «Революція народної сили», Маркос утік на Гаваї, прихопивши з собою готівку, золото й коштовності. Він помер у вигнанні в 1995 році, але процес повернення викрадених коштів триває й досі.

Віктор Янукович

Віктор Янукович обіймав ключові посади в Україні з 2002 по 2014 рік, зокрема посади прем’єр-міністра та президента. Його правління супроводжувалося посиленням контролю над владою та неоднозначними політичними рішеннями. Крах настав у 2014 році після відмови від євроінтеграції на користь зближення з Росією, що спричинило масові протести — Євромайдан. Утікаючи, Янукович залишив країну. Загальний збиток від його дій оцінюється у $5 млрд. Сьогодні він перебуває в Росії, заочно засуджений на батьківщині.

Мобуту Сесе Секо

Мобуту Сесе Секо правив Заїром (нині Демократична Республіка Конго) з 1965 по 1997 рік, утримуючи владу понад три десятиліття за підтримки західних країн у часи Холодної війни. Його правління стало символом клептократії: державний бюджет використовувався як особиста скарбниця. Поки країна занурювалась у злидні, Мобуту скуповував палаци, приватні літаки та організовував тури по бутіках Парижа. Загальний збиток від його корупційної діяльності оцінюється у $5 млрд. У 1997 році він був скинутий і незабаром помер у вигнанні, так і не понісши відповідальності.

Сані Абача

Сані Абача обіймав посаду президента Нігерії з 1993 по 1998 рік, керуючи країною в період нафтового буму. Попри економічне зростання, його правління запам’яталося масштабними розкраданнями: через фіктивні контракти, офшори та підставні компанії він вивів з країни від $2 млрд до $5 млрд. На одному тільки рахунку на острові Джерсі згодом виявили $267 млн викрадених коштів. Абача раптово помер у 1998 році за загадкових обставин. Після його смерті почалася міжнародна кампанія з повернення активів, але значну частину коштів так і не вдалося знайти.

Наджиб Разак

Наджиб Разак обіймав посаду прем’єр-міністра Малайзії з 2009 по 2018 рік і став центральною фігурою одного з найбільших корупційних скандалів сучасності — справи 1MDB. Йшлося про державний інвестиційний фонд, з якого зникло $4,5 млрд. Слідство встановило, що понад мільярд було переведено особисто на рахунки Разака. У 2022 році його визнали винним та засудили до 12 років ув’язнення, що стало рідкісним прикладом, коли високопосадовець поніс реальне покарання за корупцію.

Слободан Мілошевич

Слободан Мілошевич обіймав посаду президента Сербії та Югославії з 1989 по 2000 рік, ставши однією з центральних фігур у трагічних подіях Балканських воєн. Окрім звинувачень у військових злочинах, його правління супроводжувалося масштабною корупцією — за оцінками, він привласнив близько $1 млрд через тіньові схеми та виведення активів за кордон. У 2001 році Мілошевича було заарештовано та передано Гаазькому трибуналу ООН, де його судили за політичні та фінансові злочини. Він помер у в’язниці у 2006 році, не дочекавшись вироку.