Згідно з даними біржі ICE Futures, вартість газу в Європі в понеділок зросла на 8%. Грудневі ф'ючерси за індексом голландського TTF на самому початку торгової сесії стрімко підскочили до $960 за 1 тис. куб. м. Нагадаємо, розрахункова ціна попереднього торгового дня була на позначці 880$.
«Газпром» мав намір завершити закачування газу в російські підземні сховища і приступити до збільшення запасів сировини в європейських сховищах. Попри ці плани, оператор газотранспортної мережі Німеччини Gascade розповів про те, що постачання сировини по газопроводу «Ямал - Європа» (він проходить з Польщі до Німеччини) не відбуваються, хоча реверс і знизився. На це керівництво «Газпрому» відповіло, що в Росії через значне поширення коронавірусної інфекції оголошені неробочі дні, тому закачування в ПСГ продовжиться до 8 листопада.
Енергетична криза звалилася на Європу ще в серпні, тоді ф'ючерси на блакитне паливо торгувалися на позначці 515$ за 1 тис. кубів. Але вже до кінця вересня котирування збільшилися більше ніж удвічі. 6 жовтня вартість газу досягла історичного максимуму – $1 937. І хоча вона пізніше знизилася, на сьогодні все ще є сильно завищеною. Така ситуація відбивається на тарифах на електрику для жителів країн Євросоюзу, які сильно збільшилися.
Головна причина хаосу, що відбувається з цінами на газ, – це недостатній рівень заповненості європейських газових сховищ, а також сильно обмежена пропозиція з боку постачальників. Ситуацію посилює і наявний попит на зріджений природний газ в азійських країнах. Якщо майбутня зима продемонструє аномально холодну погоду, то ціни на газ можуть досягти нового історичного максимуму.
Європейська влада давно прагнула до того, щоб послабити газову залежність від Росії. Вихід був знайдений, і 20 років тому почалася лібералізація газового ринку, сенс якого полягає в тому, що контракти прив'язані не до нафтових котирувань, а до спотових цін. Відтепер ціноутворюючими стали котирування на газових хабах – паливній біржі, де все залежить від попиту і пропозиції. До 2019 року більшість контрактів російського «Газпрому» з Євросоюзом ґрунтувалася на спотових (форвардних) цінах. Варто визнати, що ця стратегія виправдовувала себе – газ став стабільно дешевше за нафту, а Євросоюз заощаджував майже $70 млрд. Але коли блакитного палива стало вочевидь не вистачати, раптом з'ясувалося, що західні промислові стратеги помилилися.
Біржові ціни на блакитне паливо злетіли на 400%. За підрахунками Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), Євросоюз у поточному році заплатить на $30 млрд більше. На сьогодні майже 90% газу, який споживають країни ЄС, – це імпорт, причому половина його з Росії. Але Росія постачає рівно стільки, скільки передбачено контрактами, і не має наміру збільшувати постачання.
Ймовірно, сьогодні в Євросоюзі вже готові повернутися до колишньої системи, проте велика ймовірність, що «Газпрому» ближче переговори з великими європейськими компаніями. Вони можуть запропонувати їм ціни, які можуть бути не пов'язані ані з нафтою, ані зі спотом.
